У хімічному складі води, яку ми використовуємо в питних цілях, важливе значення мають її параметри, де чистота і корисність далеко не одне і те ж! А які ж точні параметри чистотою води?
Вода, у тебе немає смаку, немає кольору, немає запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються та не відають, що ти таке.
(Антуан де Сент Екзюпері)
Мабуть, у більшості читачів, ця цитата асоціюється з водою, яку називають чистою. А які ж дійсні параметри чистої води? У чому різниця між чистотою різних за призначенням вод, які використовує людина? І чи може чиста вода бути корисною?
Згідно ряду нормативних документів, чистота води визначається її санітарними та токсикологічними характеристиками за відповідними показниками якості.
Так, для відкритих водойм найбільш поширеною є оцінка якості води за трьома групами показників:
1 - показники сольового складу (мінералізація води, вміст сульфатів і хлоридів). Сольовий склад вод відображує характерні для водних екосистем інгредієнти, концентрації яких можуть змінюватись у результаті господарської діяльності людини;
2 - еколого-санітарні або трофо-сапробіологічні показники (вміст завислих речовин, хімічне споживання кисню, біохімічне споживання кисню, розчинений кисень, азот амонійний, нітратний, нітритний, фосфати, біомаса фітопланктону, чисельність бактеріопланктону, індекс сапробності). Ці, також характерні для природних вод показники можуть аналогічно показниками сольового складу змінюватися внаслідок впливу людини;
3 - специфічні характеристики токсичної і радіаційної дії (мідь, цинк, свинець, хром, нікель, залізо, фтор, марганець, миш'як, нафтопродукти, феноли, СПАР, вміст стронцію-90, цезію-137). Ці речовини потрапляють у водні об'єкти в складі промислових, сільськогосподарських, комунальних стічних вод, а також з поверхневим стоком і атмосферними опадами.
При цьому, найбільш сприятливими для функціонування водної екосистеми вважаються води, які відповідають 2 класу якості (чистоти), що свідчить про їх «хороший» екологічний стан. Такі води дозволяється використовувати не тільки для риборозведення та рекреації, а й для питного водопостачання, щоправда після спеціальної підготовки.
Щодо питної води, вона може бути:
- оброблена - отримана з поверхневих джерел або підземних джерел питного водопостачання, шляхом очищення або знезараження;
- необроблена (природна) - отримана безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення) або знезараження;
- мінеральна – вода, яку видобувають з водоносних горизонтів, що захищені від антропогенного впливу. Вона має лікувально-профілактичну дію (столова, лікувально-столова і лікувальна).
Спільними параметрами якості питної води є:
- органолептичні показники (температура, запах, присмак, кольоровість, прозорість);
- хімічні показники (водневий показник води рН, жорсткість і лужність, мінералізація (сухий залишок), вміст органічних і неорганічних речовин);
- санітарно-бактеріологічні показники (забрудненість кишковою паличкою, вміст у воді токсичних компонентів);
- епідемічні показники (присутність збудників черевного тифу, паратифів, холери, дизентерії, вірусного гепатиту тощо);
- радіаційні показники.
У водопровідній питній воді додатково визначається залишкова кількість реагентів, які використовуються в процесі водопідготовки (хлороформ, хлор, формальдегід, срібло, діоксид вуглецю).
Одночасно, існують і показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Згідно з діючими нормами, фізіологічно повноцінною прісною питною водою є вода зі значенням загальної мінералізації до 1 г/дм3 включно; жорсткістю - 1,5-7,0 мг-екв/дм³; концентрацією магнію - 10,0-80,0 мг/дм³ і фтору - 0,7-1,5 мг/дм³. Лікувально-столова вода може бути слабомінералізованою (від більше 1 до 2 г/дм3), маломінералізованою (від більше 2 до 5 г/дм3) і середньомінералізованою (від більше 5 до 10 г/дм3). Концентрація іонів на рівні від більше 10 до 15 г/дм3 відносить воду до категорії високомінералізованої лікувальної.
У хімічному складі води, яку використовують у питних цілях, важливе значення має і концентрація кальцію. При цьому, норматив показника в країнах Європейського Союзу становить величину до 100,0 мг/дм³, а в Україні від 25 до 75 мг/дм³.
Вода, до складу якої не входять солі мінеральних речовин, вважається небезпечною для організмів гідробіонтів і здоров'я людини, так як знижує осмотичний тиск в клітинах.
Таким чином, в прямому сенсі слова, чиста вода корисною бути не може. За хімічним складом як питна вода, так і вода природних водойм повинна бути повноцінною, що забезпечують показники загальної мінералізації, жорсткості, вмісту магнію, фтору і кальцію. Одночасно, вода повинна бути безпечною, що залежить від її токсикологічних та епідеміологічних характеристик. Іншими словами, чиста це високоякісна, безпечна та фізіологічно повноцінна вода.
Автор: Ольга Белова